Дисертація присвячена вирішенню наукової задачі щодо визначення психофізіологічних особливостей змін особисті та оцінці адекватності сприйняття радіаційного ризику УЛНА на ЧАЕС та евакуйованих з ЧЗВ, яке полягає у ретроспективно-проспективному аналізі деформації індивідуально-типологічного патерну особистості та характеристиці біоелектричної активності головного мозку. Проведено психофізіологічне дослідження УЛНА на ЧАЕС і евакуйованих із ЧЗВ, а також неекспонованих респондентів (контрольна група) та учасників АТО/ООС (група порівняння). Психодіагностичні і нейрофізіологічні дослідження здійснені 503 особам — 122 УЛНА на ЧАЕС у 1986–1987 рр.; 76 УЛНА на ЧАЕС у 1986–1987 рр., які були також евакуйовані із ЧЗВ; 119 евакуйованим із ЧЗВ; 85 осіб групи неекспонованого контролю та 101 учаснику АТО/ООС (група порівняння). Після Чорнобильської катастрофи спостерігається психологічна дезадаптація з деформацією особистості у вигляді зростання інтроверсії, нейротизму та збільшення акцентуацій педантичного, циклотимного, дистимного, тривожного, емотивного та збудливого типів. Нейрофізіологічний базисом цих деструктивних індивідуально-типологічних особливостей є уповільнення патерну біоелектричної активності головного мозку, що свідчить про органічне ураження головного мозку, переважно у кортико-лімбічній системі. Встановлені дозо-залежні зміни кЕЕГ можуть свідчити про радіаційно-асоційований характер органічного ураження головного мозку. Виявлено гіпертрофоване сприйняття іонізуючого випромінювання та показано формування неадекватного сприйняття радіаційного ризику внаслідок особистісних деформацій. Особливостями копінг-стратегій після надзвичайних ситуацій є переважне використання емоційно-спрямованих стратегій поведінки, яке поруч з гіпертрофованим сприйняттям радіаційного ризику сприяють формуванню психічних розладів. Розроблені і використані шляхи оптимізації психокорекції психофізіологічних особливостей особистості постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які включають крім біологічного, психологічного та соціального рівнів надання допомоги інформаційно-освітянську складову. Використання отриманих результатів сприятиме удосконаленню радіаційної безпеки і радіологічного захисту при радіаційних надзвичайних ситуаціях, а також при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання (ядерна промисловість, інтервенційна та медична радіологія, довготривалі космічні польоти та ін.).

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат