Дисертаційна робота присвячена вивченню процесів росту і розвитку, формування врожаю та якості зерна різних за біологічними ознаками сортів пшениці озимої за впливу попередника і фону живлення.Визначено позитивну дію мінеральних добрив. Більш істотні прирости врожаю зерна вони забезпечують за розміщення пшениці озимої по непарових (більш збіднених на елементи живлення) попередниках. Досліджено, що з покращенням поживного режиму навіть у несприятливі роки менш істотно знижується врожайність зерна. Якщо по природному фону попередника у середньому врожайність зерна по кукурудзі на силос знизилася на 38,9 %, пшениці озимій – на 35,7 % порівняно з паром, то на удобреному фоні на 24,1 та 23,3 %, тобто за оптимізації живлення рослин значення попередника дещо нівелюється. Досліджувані фактори, зокрема добрива, покращують якість зерна – збільшуючи у ньому вміст білка, клейковини, масу 1000 зерен, натуру, умовний збір білка. Максимальну ефективність забезпечує сівба пшениці озимої сорту Куяльник з розміщенням по удобреному чорному пару. Умовно чистий прибуток при цьому склав 15362 грн/га, рівень рентабельності – 219,9 %. У середньому за розміщення по неудобреному пару рентабельність склала 164,5 %, а удобреному – 191,2 %, після кукурудзи на силос 103,3 % та 135,6 %, а пшениці озимої – відповідно 112,2 і 138,0 %. Ключові слова: сорти пшениці озимої, попередники, добрива, поживний режим, водоспоживання, надземна маса, фотосинтетичний потенціал, урожайність та якість зерна, економічна та енергетична ефективність.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат