У дисертаційному дослідженні вперше здійснено теоретичне узагальнення напрацювань вчених щодо наукової проблеми девіантної поведінки дитини, проведено ґрунтовний аналіз однієї із форм девіантної поведінки – злочинність, окреслено механізм трансформації поведінки дитини у девіантну. Проаналізовано основні наукові погляди щодо визначення дефініції «девіантна поведінка» та окреслено необхідність уточнення: в рамках дисертаційного дослідження означене поняття має два тлумачення – як індивідуальний поведінковий акт, що суперечить традиційним нормам у соціумі, та як соціальне явище, тобто першопочаткове розуміння дефініції «девіантна поведінка». Досліджено концептуально-юридичні засади філософеми девіантної поведінки дитини, проведено ґрунтовний аналіз змісту категорій «людина», «дитина», «поведінка», «поведінка людини», «поведінка дитини», «девіантна поведінка» та «девіантна поведінка дитини». На основі значної історіографічної бази здійснено характеристику дитинства – з позиції відношення до батьків, та неповнолітнього – з позиції законодавчо закріплених норм окремих держав.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат