Дисертація присвячена всебічному аналізу розвитку давньоруського Вишгорода та його округи, заснованому на залученні значної джерельної бази. Археологічні та писемні дані вказують на те, що Вишгород був заснований в першій половині Х ст. Популярна версія про виникнення міста в результаті природнього розвитку слов'янського поселення не знайшла підтверджень. Територія давньоруського Вишгорода складалася з укріплених дитинця і окольного граду, а також – відкритого посада. Їх загальна площа становила не менше 31 га. В ХІ ст. навколо міста формується сільськогосподарська округа, до якої зараховано понад два десятки пам'яток. Еталонними можуть вважатися матеріали великих ремісничих осередків, що спеціалізувалися на гончарстві, металургії, металообробці. Робиться висновок про належність вишгородських майстрів до числа вотчинних ремісників, що напряму підпорядковувалися князівському двору. Масштабні обсяги виробництва, в першу чергу, були орієнтовані на потреби населення Києва. Значного розвитку набули торгівля, військова справа, домашні ремесла, промисли. Дані поховального обряду та знахідки предметів культу дозволяються простежити поступову зміну світоглядних уявлень від язичництва до християнства.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат