Дисертаційну роботу присвячено експериментальному обґрунтуванню хімічної обробки інкубаційних яєць (розчинами натрію гіпохлориту, хлоридної кислоти та гідроген пероксиду) та додаткового введення в раціон маточного поголів'я вітаміну Е для підвищення виводимості та кондиційності молодняку перепелів. Показано особливості обміну ліпідів і стан антиоксидантної системи в ранньому постнатальному періоді онтогенезу за хімічної обробки інкубаційних яєць хімічними речовинами та різного рівня вітаміну Е в раціоні маточного поголів'я. Хімічна обробка інкубаційних яєць різними хімічними розчинами сприяє підвищенню виводимості й отриманню кондиційного молодняку перепелів. Однак застосування цих розчинів супроводжується інтенсифікацією пероксидного окиснення ліпідів у організмі 1-добових перепелів та зменшенням активності системи антиоксидантного захисту. Додаткове введення в раціон маточного поголів'я вітаміну Е дозою 20 г/т сприяє нормалізації анти/прооксидантного стану в організмі перепелів за хімічної обробки інкубаційних яєць. З огляду на ефективність, зручність застосування та відсутність негативних ефектів більш перспективним і економічно вигідним є використання хімічної обробки інкубаційних яєць на 14-ту добу інкубації розчином гідроген пероксиду.Наведено науково-практичне обґрунтування додаткового введення маточному поголів'ю вітаміну Е дозою 20 г/т і обробку запліднених яєць на 14-ту добу інкубації розчином гідроген пероксиду чи натрію гіпохлориту в заданих концентраціях. Результат виробничих апробацій хімічної обробки інкубаційних яєць на 14-ту добу інкубації розчином гідроген пероксиду показав високу ефективність його застосування.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат