Дисертація присвячена дослідженням структурних перетворень у сплавах алюмінію з 3d-, 5d- перехідними металами, одержаних методами гартування розплавів та електродугової плавки із наступним гомогенізувальним відпалом. Показано, що сплави Al90+хFe3Nb4+х, які у загартованому стані є аморфними із характерними «молекулярними кластерами», у процесі термообробки кристалізуються з виділенням нанокристалічного Al та сполук Al3Nb і метастабільної Al6Fe, яка розпадається на Al та Al13Fe4. Встановлено, що у сплавах типу Al100-3xV2xFex при швидкому гартуванні можлива конкуренція двох ікосаедричних квазікристалічних фаз, причому зростання вмісту ПМ сприяє утворенню фази із більшим параметром квазіґратки та аморфної фази, що викликає суттєве підвищення інтегральної мікротвердості. Збагачені алюмінієм сплави систем Al–Ni–Zr(Hf), синтезовані методом надшвидкого гартування, були кристалічними, проте сплави, що відповідають складам псевдобінарних фаз Лавеса вдалось частково аморфізувати методом водневої обробки. А для сплавів із Hf спостережено подальшу аморфізацію із розпад на гідриди металів та нанокристалічний нікель при нагріванні методами Х–променевої дифракції та фазового магнітного аналізу. Вперше встановлено, що мікрокристали кубічних фаз Лавеса систем Al–Ni–Zr(Hf) можуть демонструвати надпровідність при концентрації нікелю у сплаві, яка відповідає мінімальним значенням в межах областей гомогенності.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат