Дисертація присвячена дослідженню милосердя як аксіологічного феномена в контексті соціально-філософського аналізу. Феномен милосердя осмислюється в історико-філософській перспективі, виділяються його структурно-функціональні особливості. Милосердя обґрунтовується як індивідуальна та суспільна цінність. Значну увагу зосереджено на соціокультурній зумовленості уявлень про милосердя. Милосердя розглядається як концептуальний стрижень суспільного буття та свідомості, зокрема крізь призму суспільної практики його реалізації, у контексті різних релігійних парадигм. Феномен милосердя досліджується в межах сучасних глобалізаційних процесів, як фактор розв'язання найбільш гострих етико-соціальних проблем сучасності, а також як чинник політики соціальної справедливості в сучасних моделях соціальної держави

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат