Об'єкт дослідження: інклюзивне розсіяння електронів на ядрі 7Li. Мета: експериментальне дослідження у широкому діапазоні переданих імпульсів q експериментальних значень поздовжньої функції відгуку RL(q,w), кулонової суми SL(q) та кулонової енергії Еcoul ядра 7Li. Методи: метод числового моделювання проходження електронів крізь речовину (GEANT-3); метод найменших квадратів; метод Розенблюта. Теоретичні і практичні результати, наукова новизна: уперше здобуто експериментальні значення поздовжньої функції відгуку, кулонової суми та кулонової енергії ядра 7Li; виявлено аномалію в поведінці від переданого імпульсу кулонової суми ядра 7Li, як і раніше у випадку ядра 6Li; розроблено алгоритм моделювання процесу фотонародження е+,е- -пар у речовині мішені, який дає змогу істотно скоротити час моделювання; запропоновано методику аналізу поведінки поздовжньої функції відгуку при великих переданих енергіях і знайдено значення показника степеневої функції, яка використовується для екстраполяції функції відгуку в область переданих енергій до нескінченності; проведено ревізію даних формфактора основного стану ядра 12С, що вважаються еталонними, і знайдено в них 3%-ву систематичну похибку. Практичне значення: здобуті експериментальні значення RL(qc,w) та SL(q) ядра 7Li можуть бути використані для тестування сучасних моделей нуклон-нуклонної взаємодії в ядрі; виявлена залежність значення переданого імпульсу виходу на плато кулонової суми від параметра х ступеня кластеризації ядра може бути використана для експериментального визначення величини х; знайдені експериментальні величини кулонової енергії Еcoul та її складових I1, I2 ядра 7Li разом з такими ж даними для 4Не та 6Li мають важливе значення для дослідження кластеризації легких ядер. Сфера використання: у теоретичних та експериментальних дослідженнях з вивчення механізму ядерної взаємодії та структури атомних ядер, які проводяться у таких наукових центрах як Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут" НАН України, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна МОН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка МОН України, Інститут ядерних досліджень НАН України, м. Київ, Інститут теоретичної фізики НАН України, м. Київ, Jefferson LAB (США), Departament of Physics University of Trento (Італія) та інших; міжнародні наукометричні бази даних.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат