У дисертації виокремлюється та вивчається світоглядно-художній зміст ідейної спадщини М. В. Лисенка у світлі архівно-музейних джерел і музейної практики сьогодення. Мистецькі погляди композитора характеризуються як такі, що нерозривно поєднуються із його безпосередньою діяльністю у цій сфері. Саме у цьому явищі виявляється феномен поняття «інкультурація».Визначається сутність терміну «інкультурація» у вузькому (як входження людини в культуру) та широкому його розумінні (як впровадження в культуру певних ідей). Виявляється креативний потенціал інкультурації мистецько-просвітницьких ідей композитора, їх роль у процесі розвитку культури України періоду незалежності. Розкривається значення музичного семіотичного простору, створеного М. Лисенком в результаті його різноманітної мистецької діяльності. Виявлено особливу систему знаків у межах цього простору, складовими якої стали українська музика та мова, а також шевченкове Слово у музиці. Встановлюється глибокий ідейний зміст та вплив знакової системи М. Лисенка на становлення національної свідомості українського народу та його культури.Розробляється класифікація форм презентації та інкультурації мистецьких традицій М. Лисенка в Україні кінця ХХ – початку ХХІ ст. Визначено шляхи популяризації мистецько-просвітницьких поглядів композитора та численну кількість мистецьких осередків, у яких втілюється ця популяризація.Доведено актуальність мистецько-просвітницьких ідей М. Лисенка та їх інкультурації у духовному просторі сучасної України. Підтверджено важливість значення цих ідей для розвитку національної свідомості і культури українського народу сьогодні та у майбутньому.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат