У дисертації здійснено поглиблений аналіз важливих аспектів міжнародних механізмів забезпечення прав засуджених та з позицій комплексності й системності зроблено теоретичне узагальнення й надано практичні пропозиції щодо впровадження цих механізмів у кримінально-виконавчу діяльність в Україні та широкого їх застосування.Проаналізовано найважливіші документи міжнародного рівня, спеціально присвячені правам засуджених до позбавлення волі: Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями, Конвенція проти катувань, Стамбульський протокол.Надано авторське визначення основного поняття, досліджуваного в дисертації. Систематизовано й класифіковано міжнародно-правові механізми забезпечення прав засуджених. Констатовано, що нинішній стан їх реалізації в Україні має переважно стихійний та ситуативний характер і не набув ознак пріоритетності й беззаперечного прийняття практикою. Доведено необхідність закріплення на рівні закону і втілення в практику виконання покарань в Україні принцип, який полягає в наданні засудженим можливості й «надалі користуватися основоположними правами та свободами, гарантованими Конвенцією, окрім права на свободу».Запропоновано надати статусу національних таким міжнародним механізмам забезпечення прав засудженого, як, наприклад, порядок розслідування фактів катувань або жорсткого поводження, практика ЄСПЛ як джерело кримінально-виконавчого права, закріпивши їх в законодавстві України.Окреслено основні напрями вдосконалення правового статусу засудженого. Розроблено конкретні пропозиції щодо внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат