Дисертація присвячена літолого-геохімічним дослідженням моласової товщі стебницької світи нижнього неогену Передкарпатського прогину, яка розглядається автором як нашарування, які формувалися в контрастному геохімічному середовищі.Відклади стебницької світи представлені двома літолого-фаціальними комплексами: вирвинським і надвірнянським. Перший – поширений на північному заході дослідженої території, залягає на розмитій поверхні воротищенської світи, а другий – на південному сході і зберігає успадкований характер осадконагромадження з добротівською світою.Досліджено алотигенні та аутигенні мінерали стебницької світи, виявлено нові мінерали в складі порід цієї товщі та встановлено зміну геохімічного середовища впродовж літогенезу на основі постедиментаційних змін у вивчених мінералах.На основі літологічних та геохімічних досліджень стратотипових розрізів надвірнянського літолого-фаціального комплексу встановлено геохімічні бар'єри – межі переходу строкатоколірних відкладів в соленосні. Геохімічними та мінералого-петрографічними дослідженнями уперше встановлено безперервне регіональне поширення верстви монтморилонітових глин, яка є маркуючим стратиграфічним горизонтом в розрізі стебницької світи надвірнянського літолого-фаціального комплексу.Встановлено вплив структурно-літологічних чинників та геохімічного середовища на метасоматоз нижньоміоценових відкладів, спричинений поверхневими сольовими і вуглеводневими проявами.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат