Дисертаційна робота присвячена дослідженню мінералогопетрографічних особливостей палеоценових відкладів ямненської світи дослідженої території та з'ясуванню перспектив їх нафтогазоносності.На основі аналізу петрографічного складу порід палеоценового віку та за характером їх поширення проведено типізацію розрізів, з'ясовано літологофаціальну мінливість палеоценової товщі та виділено піщані, алевролітові і аргілітові поля в межах дослідженої території.Проведено реконструкцію палеосередовища в палеоценовий час в Карпатському сегменті північної окраїни океану Тетис, побудовано схему літофацій палеоценового конусу виносу дослідженого осадово-породного басейну і палеоокеанографічну карту-схему на палінспастичній основі та на їх основі проаналізовано вплив седиментогенезу на формування потенційних колекторів вуглеводнів.Встановлено вплив речовинного складу порід палеоцену на їх колекторські властивості та виділено окремі типи порід-колекторів і пов'язані з ними перспективні ділянки для пошуку вуглеводнів. Виявлено, що найперспективнішою з точки зору потенційних порідколекторів у відкладах ямненської світи, які представлені загалом пісковиками, є північно-західна частина дослідженої території, де колекторські властивості нафтогазоносних палеоценових відкладів значною мірою визначалися факторами, які сприяли збереженню високих фільтраційно-ємнісних властивостей порід на великих глибинах – товщина пластів та тип цементації кластичного матеріалу.Комплекс одержаних результатів досліджень дозволив встановити ділянки поширення потенційних порід-колекторів у розрізі палеоцену, які є перспективними для пошуків покладів вуглеводнів.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат