Дисертацію присвячено визначенню ролі активності ароматази жирової тканини в патогенезі метаболічного синдрому та експериментальному обґрунтуванню доцільності використання інгібіторів ароматази в його комплексній терапії.Визначено, що показник ароматазної активності, яка значно збільшується в умовах метаболічного синдрому (МС), зворотно корелює з сироватковим вмістом адипонектину, а застосування інгібіторів ароматази сприяє корекції обох маркерів. Встановлено, що інгібітори ароматази здатні нівелювати прояви гіперестрогенемії на тлі МС. Виявлено властивість екземестану провокувати асцити та збільшувати сироватковий вміст гормонів з мінералокортикоїдною активністю. Препарати здатні ефективно коригувати вагу, запобігати розвитку стеатозу печінки та зменшувати гіпертрофію адипоцитів. Інгібітори ароматази коригують проатерогенні зміни ліпідного обміну на тлі експериментального МС. Доведено, що інгібітори ароматази здатні зменшувати прояви інсулінорезистентності на тлі МС, а також коригувати харчову поведінку. Здобуті результати обґрунтовують перспективність подальшого клінічного вивчення інгібіторів ароматази з метою розширення показань для їх застосування при терапії метаболічного синдрому з гіперестрогенемією.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат