Об'єктом дослідження є процес моніторингу та управління глікемічним профілем хворого на ЦД 1-го типу. Метою дослідження є підвищення інформативності процесу моніторингу та управління глікемічним профілем у хворих на цукровий діабет І типу шляхом розроблення методу, моделі та апаратно-програмного комплексу. Методи дослідження: методи математичного моделювання для побудови математичних моделей; метод імітаційного моделювання для розроблення алгоритму управління глікемічним профілем; методи теорії біотехнічних систем для розроблення структурно-функціональної організації АПК, теоретичні та експериментальні методи для розроблення блоку психологічної підтримки та експериментальні дослідження – для впровадження і апробації моделей, методу і комплексу. Теоретичні результати: вперше розроблено метод визначення психологічного персоніфікованого стану пацієнта, як обов'язкової складової лікувально-діагностичного процесу важкохворих на ЦД І типу, представленої структурно-функціональною взаємодією психолога з особистісною мотиваційно-смисловою сферою пацієнта, і визначаємої за критерієм, який відображає особливості емоційного регулювання соматичного стану хворого шляхом оцінювання його персоніфікованого реагування на хворобу та критерієм об'єктивного визначення поточного психологічного стану пацієнта; вперше запропоновано комбінований метод моніторингу і визначення рівня глюкози в крові людини, представлений сукупністю методів визначення рівня глюкози у повітрі, що видихає пацієнт, методу оцінювання емоційного стресу за параметрами фотоплетизмограми і методу подібності форми фотоплетизмограми зразковим шаблонам, який повністю відповідає критерію неінвазивності, зберігаючи неруйнівність шкірного покрову і представлений, інтерактивним процесом оцінювання фізіологічних параметрів глікемічного профілю, що забезпечує безперервний моніторинг та управління глікемічним профілем хворого; удосконалено математичну модель процесу моніторингу та управління глікемічним профілем хворого на цукровий діабет І типу в частині мінімізації часової затримки надходження сигналу про зміни дози інсуліна з 5 – 15 хвилин до 3 – 4 хвилин шляхом неперервного контролю показників біосенсора глюкози в моніторинговому режимі та корегуванням рівня глюкози в крові після прийому їжі, фізичних навантажень або під час хвороби, що дозволило визначати і здійснювати подачу інсуліновою помпою малих, але частих доз інсуліна і забезпечило ефективну підтримку концентрації глюкози в крові хворого в діапазоні «норми» на протязі тривалого часу; удосконалено шляхом застосування математичної моделі моніторингу та управління глікемічним профілем, процес оцінювання відмінностей між параметрами, λ (визначає кількість глюкози, утилізованої в 1 ОД інсуліну) і µ (відображає вивод глюкози через нирки при перевищенні критичного рівня), який виявив відсутність значимих розбіжностей, що підтвердило інформативність тільки одного значимого параметру α (чутливість до глюкози), який відповідає рівню глюкози і визначає швидкість вироблення інсуліну в межах встановленого діапазону норми, що підтверджує діагноз ЦД І типу. Практичні результати полягають у розробленні апаратно-програмного комплексу для моніторингу та управління глікемічним профілем, який забезпечує безперервний моніторинг рівня глюкози, формує персоніфіковані керуючі впливи за принципом біологічного зворотного зв'язку, враховує кількісні закономірності фізіологічних процесів і здійснює неперервну контролюєму дифузію інсуліна в режимі малих доз. Ступінь впровадження - результати дисертаційної роботи впроваджено в практичну діяльність КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Компаніївської районної ради», у Вінницькому обласному клінічному високоспеціалізованому ендокринологічному центрі, у навчальний процес кафедри біомедичної інженерії Вінницького національного технічного університету при викладання відповідних дисциплін.Сфера (галузь) використання - медицина.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат