Проаналізовано феномен політичного лобіювання як чинник демократизації, висвітлено його особливості в контексті розвитку політичної культури і свідомості українського суспільства. Показано, що лобізм як уособлення позитивних і негативних ознак виступає важливим елементом життєдіяльності суспільства: впливає на управлінські рішення, надає діяльності органів державної влади й управління необхідної динаміки та гнучкості; постає інструментом самоорганізації громадянського суспільства, забезпечує суспільну підтримку того чи іншого законопроекту або опонування йому, справляє безпосередній вплив на політику; як специфічна форма прояву політичного плюралізму створює можливості для забезпечення інтересів меншості; сприяє реалізації вимог принципу свободи стосовно діяльності громадських організацій, політичних партій, недержавних структур-асоціацій, окремих груп населення тощо; спрямовує цілеспрямовану діяльність суспільства, стимулює інноваційні зміни, спонукає до конкретних дій; сприяє розширенню інформаційної й організаційної бази рішень; постає інструментом взаємодії представницької та виконавчої гілок влади; є засобом досягнення компромісів й укладання угод, що сприяє знаходженню рівноваги між політичними силами.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат