Дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень в якому на основі міждисциплінарного підходу до вирішення поставлених задач розроблено та обґрунтовано концепцію повноважень прокурора, визначено і розкрито теоретичні, правові та практичні аспекти їх реалі-зації у судовому провадженні, що включає нові та удосконалені наукові висновки та положення.Досліджено зміст кримінально-процесуальної діяльності прокурора у судовому провадженні, під якою у роботі розуміється регламентовану кримінально-процесуальним законом та взаємопов'язану між собою систему його дій та учасників кримінального провадження щодо здій-снення своїх повноважень, в результаті яких виникають, змінюються або припиняються кримінально-процесуальні відносини між ними.Досліджено ґенезу поглядів науковців та законодавства щодо регла-ментації діяльності прокурора у судовому провадженні, виділено періоди розвитку цього питання, як в науці, так і в законодавстві. У дисертаційному дослідженні удосконалено визначення відмови прокурора від підтриман-ня публічного обвинувачення, яке потрібно розуміти, як різновид зміни правової позиції прокурора у суді першої інстанції, який передбачає заперечення прокурором обґрунтованості публічного обвинувачення та припинення прокурором обвинувальної діяльності, наслідками якого є закриття кримінального провадження судом або набуття ним статусу приватного залежно від правової позиції потерпілого.У дослідженні здійснено низку комплексних рекомендацій щодо удосконалення участі прокурора у судовому провадженні.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат