Об'єкт дослідження - динаміка чисельності видів комах–домінантів шкідливого комплексу пшениці озимої в Лісостепу України. Мета дослідження – з'ясування та аналіз впливу зміни клімату на динаміку чисельності шкідливих комах-домінантів пшениці озимої в Лісостепу України та визначити потенційні втрати урожаю від них. Методи дослідження – польовий – для встановлення видового складу та показників заселеності й щільності шкідників пшениці озимої; аналіз багаторічних баз даних Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Гідрометеоцентру України – для визначення багаторічної динаміки чисельності шкідливого ентомокомплексу пшениці озимої в умовах потепління та екологічного прогнозування фітосанітарної загрози урожаю. Теоретичні і практичні результати– у результаті проведеного дисертаційного дослідження автором наведені теоретичні узагальнення, що сприяють науково-прикладному вирішенню проблеми. Для збереження навколишнього природного середовища застосування хімічних інсектицидів для захисту рослин слід проводити тільки за оцінкою потенційних загроз урожаю. За умов, коли чисельність усіх видів шкідливого ентомокомплексу пшениці озимої в Лісостепу України не перевищує порогових рівнів, прийняття рішення стосовно доцільності хімічного захисту посівів необхідно приймати за оцінкою потенційних втрат врожаю від комплексу шкідників. Розрахунки комплексної шкідливості проводять за результатами ентомологічного моніторингу. Така тактика хімічного захисту підвищить рентабельність виробництва та буде мати позитивний вплив на стан навколишнього середовища України. Новизна– вперше: з'ясовано, що в умовах поступового підвищення температури навколишнього середовища, зменшення зволоження та збільшення обсягів заходів із захисту рослин багаторічна динаміка популяцій усіх досліджених видів шкідливого ентомокомплексу пшениці озимої в Лісостепу України депресивна;доведено наявність зв'язку між усередненими показниками багаторічної динаміки чисельності популяцій комах-шкідників пшениці озимої та динамікою таких основних природних та антропогенних агроекологічних чинників, як теплозабезпеченість, зволоженість території та збільшення обсягів хімічних обробок посівів; з'ясовано, що в умовах лісостепової зони за стабільного потепління потенційні втрати урожаю пшениці озимої від комплексу комах-домінантів в останні 12 років скоротились до мінімальних значень і тільки в Харківській області досягають рівня ЕПШ (3,15%). Удосконалено екологічне обґрунтування фітосанітарних прогнозів шкідливості ентомокомплексу домінантних видів-фітофагів пшениці озимої в Лісостепу України в умовах змін клімату: на відміну від прогнозів міжнародних експертів щодо збільшення фітосанітарної напруги в період потепління доведено, що наявна видова специфічність реакції шкідників на збільшення середньої температури. Ступінь упровадження– результати досліджень пройшли виробничу перевірку та впроваджено в господарстві ТОВ «Прогрейн Укр» на площі 200 га, та в господарстві ТОВ «Агрофірма Колос» на площі 100 га, для визначення потенційних втрат урожаю озимої пшениці від шкідників за допомогою методу обрахунку інтегрального індексу шкідливості. Матеріали дисертаційної роботи використовуються у науковій і навчальній роботі Національного університету біоресурсів і природокористування України при викладанні курсів «Загальна екологія», «Біологічний захист рослин», «Екологія популяцій», «Прогноз розвитку шкідливих організмів» та «Збереження біорізноманіття» на що є відповіді акти впровадження. Сфера (галузь) використання– сільське господарство, у навчальній діяльності ВНЗ сільськогосподарського профілю та аграрних підприємствах зони Лісостепу.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат