Робота присвячена розробці диференційованого підходу до хірургічноговідновлення опозиції першого пальця кисті на основі клініко-біомеханічнихкритеріїв і аналізу структурно-функціонального стану передпліччя і кисті.Критично проаналізовано 37 найбільш вживаних методик та сучасний станрозробки питання вибору методу, визначено напрями дослідження.По ряду клініко-гоніометричних показників 122 пацієнти з порушеннямопозиції статистично значимо розділилися на 4 основних групи. Група 0 -компенсоване порушення, яке не потребує корекції; група 1 - ураженняпереважно одного компонента опозиції вимагає корекції, ресурс можливих м'язів- двигунів - достатній; група 2 - істотне порушення всіх компонентів опозиції,ресурси знижені; третя група - поєднання втрати опозиції з ураженнями, якіускладнюють її відновлення: - підгрупа 3А - в поєднанні з контрактурою абонестабільністю суглобів першого пальця; підгрупа 3В - з порушеннямструктурної його цілісності, і\або функції довгих пальців, які формують з нимзахоплення; підгрупа 3С - грубе порушення структурної цілісності кисті тапередпліччя з критичним дефіцитом донорів та анестезію пальців.В експерименті на 5 свіжих анатомічних препаратах кисті та передпліччяпротестовано 10 варіантів опоненопластики, з точки зору ефективностівідновлення опозиції, зусилля, екскурсії та механічної роботи м'яза-двигуна, як вабсолютних величинах, так і співвіднесені з потенційними його можливостями, втому числі в умовах зниженою до М4 функції і контрактури 1-го пальця.Виявлено, що методики істотно відрізняються між собою як по ефективності (вдіапазоні від 12 до 36, відведення - від 2 до 24, а ротації - від 22 до 58 градусів.Ефективність всіх методик істотно зменшується при зниженні сили м'язадвигуна до рівня М4. Метод опоненопластики за Томпсоном з варіантомподвійної інсерції - найефективніший для відновлення пронації і згинання, а заБуннеллом з подвійною інсерцією - для відведення. Методики Едгертона /Бранда і Губера - малоефективні. При моделюванні привідної контрактуриметодика Томпсона дає задовільні результати, проте при ослабленні м'яза до М4- ставати неефективною. Проаналізовано 80 пацієнтів з хірургічнимвідновленням опозиції, виявлено, що диференційний підхід заснований навідповідності методики структурно-функціонального порушення, дозволяєвідновити опозицію в межах 2,4 + 0,7 бала за Капанджі , і 1,6 + 0,6 см. за AAOS-Курінним при опоненопластиці, і 2,9 + 0,6 бала і 3,5 + 0,5 см. відповідно - приопоненодезі. Виявлено, то для 1 і 2 груп кращі результати дають методикиТомпсона і Буннелла - до рівня 3-6 балів Капанджі. Виявлено, що при 3А типі доцільно виконати одночасно мобілізацію суглобів і опоненопластику, пристійкій же контрактурі - опоненодез. Пацієнтам з ушкодженням структурпершого пальця показаний опоненодез. При втраті функції довгих пальців слідспочатку відновити їх функцію, після - виконати опоненопластику абоопоненодез під дугу їх функції. Опоненопластику доцільно проводити в умовиWALANT - анестезії.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат