Дисертацію присвячено дослідженню історико-еволюційних змін в основах моделювання соціально-комунікаційного процесу в умовах нового медійного середовища соціальної взаємодії. Актуальність теми зумовлена необхідністю подолання полідискурсивності наукового пізнання соціальної комунікації та виявлення теоретико-методичних засад моделювання соціально-комунікаційного процесу в медіапросторі сучасності. Зміст дослідження визначають основні дискурсивні напрями моделювання комунікаційного процесу у сфері соціально-культурної діяльності та встановлення термінологічних меж розгляду моделей комунікацій.Дисертаційна робота ґрунтується на вивченні етапів трансформації моделей соціальних комунікацій протягом ХХ–ХХІ ст.; виявленні базових елементів у комунікаційному процесі та їх змінних; розробці концептуальних теоретико-методичних засад інтегрованого підходу до моделювання комунікаційного простору в добу медіа. У ході дослідження розкрито процес зародження, становлення, розвитку моделей комунікаційного процесу та механізм його еволюціонування, виходячи з його універсальної природи. Основні результати визначають певні етапи формування системно-інтеграційного концептуального поля вивчення феномена комунікації в суспільних процесах, що відбуваються в добу медіа. Формування нової соціально-комунікаційної ситуації відповідає основним історико-еволюційним тенденціям розвитку соціальної комунікації в її теоретичному та інституціональному вимірах, що демонструє поступовий рух від розвитку її фізичної (технологічної), біологічної (психічної) і соціальної складових. Доведено, що полідискурсивність теоретичного поля досліджень соціально-комунікаційного процесу можна подолати шляхом досягнення більш-менш однакового ставлення до комунікаційних феноменів доби медіа.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат