Дисертація присвячена аналізу державного регулювання сфери культури в Україні. Розкрито сутність проблеми державного регулювання сфери культури в Україні, що полягає в тому, що під час власного становлення й розвитку держава Україна до певної міри забезпечувала реальну свободу творчості, матеріально-фінансову підтримку творцям національно-культурної духовності, одночасно сприяючи формуванню нової культурної інфраструктури, що відповідало умовам ринкової економіки, принципам демократії та меті творення громадянського суспільства, але на теперішній час не вирішила головної проблеми державного регулювання сфери культури в Україні – повноцінного задоволення культурних потреб населення України.Стосовно цілеспрямованого впливу компетентних державних органів, що має на меті збереження стабільності, відносної постійності, упорядкованості суспільних відносин у культурній сфері, збереження культурної спадщини та духовних цінностей українського народу та всього людства, соціальний захист населення, визнано, що Україна потребує більш інтенсивної адаптації української системи державного управління до якісного рівня міжнародного стандарту в галузі державного управління культурою.Відзначено, що дослідження державного регулювання сфери культури в Україні в підсумку приводить до визнання високого потенціалу системної тенденції до розвитку державного регулювання сфери культури через удосконалення існуючих та розробку нових його механізмів.Обґрунтовано основні напрями підвищення якості державного регулювання сфери культури на загальнодержавному та регіональному (Запорізький регіон) рівнях

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат