У дисертаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування і вирішення актуальної та практичної задачі, яка полягала у підвищенні ефективності ранньої діагностики та лікуванні ІХС у хворих на бронхіальну астму у сполученні з ІХС на підставі вивчення особливостей клініко-лабораторних показників і функціонального стану кардіореспіраторної системи та розробки нових підходів до відновлювального лікування цього коморбідного стану шляхом введення в лікувальні комплекси галоаерозольної та магнітолазерної терапії, а також їх поєднання з донатором NO з активацією АТФ-залежних калієвих каналів або інгібітором if – каналов синусового вузла.Встановлено особливості клінічного перебігу, показники гемограми, ліпідного обміну, функціонального стану кардіореспіраторної системи хворих на БА у сполученні з ІХС, на підставі чого розроблено та обґрунтовано нові диференційовані комплекси лікування.Усього досліджено 149 хворих на БА у сполученні з ІХС, які за лікувальними групами були розподілені наступним чином: ЛК-1 – включав базовий медикаментозний комплекс та галоаерозольну терапію; ЛК-2 – додатково призначалася магнітолазерна терапія; ЛК-3 – базова медикаментозна терапія із корекцією донатором NO з активацією АТФ-залежних калієвих каналів; ЛК-4 – додатково до ЛК-3 приєднувалася галоаерозольна та магнітолазерна терапія.Порівняльний аналіз ефективності безпосередніх результатів лікування показав наступне: позитивні результати при призначенні ЛК-1 (ОГ) склали 68,41 %; ЛК-2 – 85,07%; ЛК-3 – 87,86 %; ЛК-4 – 91,13 %; віддалені результати: ЛК-1 (ОГ) – 43,82 %; ЛК-3 –53,84 %; ЛК-2 – 83,32 %; ЛК-4 – 90,48%. Ключові слова: бронхіальна астма, ішемічна хвороба серця, галоаерозольна та магнітолазерна терапія, функціональна та лабораторна діагностика.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат