Дисертацію присвячено дослідженню професійної підготовки майбутніх авіаційних фахівців у профільних закладах вищої освіти. У роботі виконано теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання щодо формування інноваційної компетентності майбутніх авіаційних фахівців у процесі вивчення безпілотних повітряних суден. Сформульовано поняття інноваційної компетентності майбутнього авіаційного фахівця як інтегративної якості особистості, здатності продуктивно виконувати інноваційну діяльність в авіаційній галузі на основі набутих компетенцій: аксіологічно-мотиваційної, процесуально-діяльнісної, організаційно-впроваджувальної, соціальної, інформаційно-комунікативної, здоров'язберігаючої, екологічної, рефлексивно-регулятивної. У структурі інноваційної компетентності майбутнього авіаційного фахівця виділено чотири компоненти (когнітивний, праксеологічний, мотиваційний, особистісний) та конкретизовано відповідні критерії її сформованості (інтелектуальний, практично-діяльнісний, поведінковий та індивідуальний) за визначеними показниками й рівнями (високий, оптимальний, низький), що дозволило запропонувати діагностичний апарат для вимірювання стану її сформованості. Розроблено, обґрунтовано й апробовано структурно-функціональну модель формування інноваційної компетентності авіаційних фахівців у процесі вивчення безпілотних повітряних суден, яка містить організаційний, змістовий, процесуальний, оцінно-результативний блоки, а її ключовим елементом визначено організаційно-педагогічні умови.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат