У роботі проведений аналіз вітчизняних законодавчих актів щодо національної інноваційної системи. Обґрунтовано, що причиною незадовільного стану управління інноваційними процесами на фармацевтичному ринку України є недостатнє правове регулювання такої діяльності і, як наслідок, невиконання державних гарантій інноваційної діяльності, які закладені в ст. 329 ГК України, а також відсутність дієвої системи стимулювання такої діяльності загалом. Запропоновано доповнити Закон України «Про інноваційну діяльність» окремою ст. 18-1 щодо підтримки інноваційної діяльності в фармацевтичній сфері. Крім того, запропоновано доповнити ст. 2 Закону України «Про лікарські засоби» таким терміном як «інноваційний лікарський засіб». В Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» запропоновано внести норму щодо підтримки вітчизняних експортерів та підвищення конкурентоспроможності української фармацевтичної продукції на зовнішніх ринках, шляхом скасування обмежувальних строків розрахунків за експортними операціями для цього виду продукції.В роботі наголошується на необхідності сильної і ефективної системи захисту прав інтелектуальної власності, як одної з складових розвитку інноваційної діяльності в фармацевтичній сфері, а також необхідності створення всіх умов для стимулювання і застосування інновацій, в тому числі на локальному рівні, зокрема завдяки застосуванню бізнес моделі «відкритих інновацій»

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат