Об'єкт дослідження – постгіпертонічний шок еритроцитів ссавців. Мета роботи – дослідити постгіпертонічний гемоліз еритроцитів ссавців (людина, щур, свиня та кролик) і вплив глюкози на його рівень, а також оцінити ефективність хлорпромазину за умов постгіпертонічного шоку та на етапі видалення гліцерину з розморожених еритроцитів. Методи дослідження: кріобіологічні, мікрогематокритний, йонометричний, осмометричний, спектрофотометричний методи, спосіб механічної деструкції еритроцитів, світлова мікроскопія із використанням термоприставки та статистичний аналіз отриманих даних. Уперше показано, що постгіпертонічний гемоліз еритроцитів досліджуваних видів ссавців залежить як від експериментальних умов, так і від видової належності клітин. Осмоляльність середовища дегідратації та тривалість інкубування клітин у ньому визначають рівень постгіпертонічного лізису еритроцитів ссавців. Уперше показано, що глюкоза та хлорпромазин чинять антигемолітичний ефект на еритроцити людини під час дії постгіпертонічного шоку. Хлорпромазин знижує лізис еритроцитів людини при видаленні кріопротектору з розморожених еритроцитів після їх заморожування до -196ºС під захистом гліцерину.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат