Дисертація присвячена актуальній для української біографістики темі: комплексному висвітленню життєвого шляху і дослідженню наукової, архівної та громадської діяльності Олени Апанович. Дослідження дало змогу виділити основні етапи життя, прослідкувати еволюцію світогляду, уточнити наявну в українській історіографії періодизацію наукової діяльності О. Апанович. Вона зробила вагомий внесок в історію та джерелознавство українського козацтва, вивчення козацького літописання та рукописної книги, дослідження біографії В.І Вернадського, відродила маргіналістику. Працюючи в академічному Інституті історії України, вчена стала важливим суб'єктом трансформацій в історичній науці і громадському житті України другої половини ХХ ст. Її наукова та громадська праця з історії і пам'яток українського козацтва давала поштовх до зростання національної самосвідомості в Україні. Про це свідчить її участь у проєкті заповідника на Хортиці. Вивчення архівної діяльності Олени Апанович показало, що вона провадила значну роботу з упорядкування та публікації документальних фондів ЦДІА УРСР та відділу рукописів ЦНБ АН УРСР. Була активною і в жіночому русі у 1990 рр. Плідною була праця О. Апанович як керівника секції історичних пам'яток Київської організації УТОПІК.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат