Здійснено теоретико-методологічне обґрунтування політики територіальної цілісності держави; розкрито причини низької дієвості заходів безпеки та дію факторів, що ослабили здатність Української держави до ефективного подолання внутрішніх кризових явищ та збереження територіальної цілісності в умовах зовнішньої агресії. Доведено, що однією з функцій системи міжнародної безпеки є захист територіальної цілісності та суверенітету незалежних держав від зовнішнього втручання та агресивних дій інших суб'єктів міжнародної політики. При цьому встановлено існуючу невідповідність між задекларованими міжнародно-правовими принципами та реальною спроможністю міжнародного співтовариства забезпечити їх реалізацію.Обґрунтовано, що забезпечення територіальної цілісності України в сучасних умовах здійснюється відповідно до головних пріоритетів політики національної безпеки. Це, по-перше, відновлення територіальної цілісності шляхом реінтеграції окупованих територій Донецької та Луганської областей і півострова Крим, а, по-друге, запобігання та протидія новим спробам порушити територіальну цілісність і суверенітет України. Відповідно, пріоритетним напрямком політики забезпечення територіальної цілісності має стати своєчасна розробка та впровадження стратегічних засад політики національної безпеки.Ключові слова: територіальна цілісність держави, національна безпека України, самовизначення народів, державний суверенітет, територіальна недоторканість, міжнародна безпека, сепаратизм.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат