Дисертація присвячена питанню підвищення ефективності діагностики і лікування ГЕ у дорослих, які останніми роками мають більш агресивний перебіг в плані виникнення тяжких соматичних ускладнень при скороченні терміну спостереження. При обстеженні 86 пацієнтів хворих на ГЕ (ІФ – 59 осіб (69%), АФ – 27 осіб (31%), середній вік 44,8 років) клініко-лабораторно-інструментальними методами встановлено особливості клінічного перебігу і мікробіологічного пейзажу, апробована методика УЗД гортані для диференціації форм запалення надгортанника, дана оцінка ступеня ендогенної інтоксикації, стану печінки і чинників, що характеризують функціональні можливості сполучної тканини. Визначені диференціальні критерії і статистично достовірні відмінності цих показників у пацієнтів з різними формами епіглотиту як на початку захворювання, так і динамічні зміни через 1 місяць після виписки зі стаціонару. Отримані результати досліджень обумовлюють необхідність деяких коректив початкової лікувальної тактики, повторного обстеження через 1 місяць і можливого призначення відповідних засобів при відсутності нормалізації показників сполучної тканини, функції печінки.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат