У дисертації вперше у вітчизняній юридичній науці досліджено практичне значення верхньої і нижньої межі позитивного права при формуванні правовихнорм і їх реалізації. Розкрито такі важливі атрибути ментального права, як стабільність права і ступінь вмісту природних норм у позитивному праві.Доведено позитивну роль консервативності ментального права та імплементації природних норм у позитивне право, що підвищує якість та зменшує вплив на встановлені межі. Визначено компоненти методологічної історії, які впливають на встановлення меж буття і дії позитивного права: методологічні установки, корекція методів і методик, методологічні уроки, методологічні висновки.Удосконалено наукові дослідження попередників з питань наукового значення теорії верховенства права у правовій державі для встановлення межпозитивного права. Розвинуто положення щодо позитивного права. Наголошено, що конкретні межі буття та дії позитивного права визначає конституція, вона встановлюєсубординацію та ієрархію у праві, які впорядковують правову систему.Дисертація має практичне значення для розв'язання проблем теорії держави і права та інших теоретико-правових наук.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат