Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук за спеціальністю 04.00.01 – загальна та регіональна геологія. – Інститут геологічних наук НАН України, Київ, 2020.В дисертаційній роботі розглядається особливості геологічної будови Торчинського родовища, розміщеного в південно-східній ендоконтактовій частині Володарсько-Волинського масиву основних порід і приуроченого до розшарованої товщі габроїдів крайової фації, на яких розвинуті кори вивітрювання. Констатується закономірна кореляція розподілу ільменіту в корі вивітрювання з рельєфом денної поверхні і рельєфом покрівлі самої кори. Найвищі концентрації ільменіту характерні для відносно підвищених частин кори вивітрювання і на схилах таких підвищень. Запропоновано механізм генезису такої мінералогічної і геохімічної зональності. Родовище не розробляли через великий термін окупності. Але, окрім апатиту й ільменіту, з руд Торчинського родовища можливо отримувати ванадій і скандій, а також каоліни як сировину для виробництва будівельних матеріалів. Комплексний характер цього об'єкта підтвердили результати комп'ютерного моделювання й геолого-економічні розрахунки. Проведені розрахунки, водночас, вказали шлях щодо скорочення терміну окупності до трьох років. Побудовано геолого-технологічну модель родовища засобами GIS. Проаналізовано розподіл ільменіту в межах родовища, виділено блоки першочергового освоєння. Запропоновано порядок розробки окремих блоків з подальшою рекультивацією, що зумовлює економічну стійкість добувного підприємства від початку розробки до повного освоєння запасів родовища.Ключові слова: залишкове родовище, ільменіт, кора вивітрювання, гіпсометрія поверхні, вертикальний запас, геолого-технологічна модель, інтегральний показник, елювій, каолін, жорства.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат