У дисертаційній роботі розроблено концептуальну модель реалізації потреб осіб похилого віку як чинника формування соціального самопочуття цієї категорії населення. Здійснено порівняльний аналіз основних підходів до вивчення старості в соціогуманітарних науках та соціології зокрема. Систематизовано теоретичні підходи соціологічної науки до змісту поняття «потреби», типологій потреб та їх класифікацій, експліковано поняття «потреби людей похилого віку». Розглянуто наукові традиції інтерпретації поняття «успішне старіння» у соціогуманітарних науках з особливою увагою до соціально-демографічних і соціокультурних аспектів цього явища. Описано найбільш поширені соціальні практики активізації осіб похилого віку в системі соціального обслуговування. Окреслено шляхи реалізації потреб людей похилого віку через формальні та неформальні мережі підтримки з увагою до впливу цих мереж на зміни «парадигми» сприйняття суспільством старості та подолання дискримінації щодо осіб похилого віку. Розроблено систему емпіричних показників соціально-демографічних і соціокультурних аспектів успішного старіння з перспективи задоволення потреб людей похилого віку та здійснено її апробацію. Представлено результати дослідження думки людей похилого віку та членів їхніх сімей щодо наявних потреб і можливостей їхнього задоволення в Закарпатській області.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат