Дослідження організаційно-технологічних показників інструментального моніторингу забудови зсувонебезпечних територій базується на використанні ідеалізованої моделі стійкості зсувонебезпечних територій. Моделювання факторів, що впливають на розвиток зсувів дозволило встановити причинно-наслідкові зв'язки виникнення і розвитку зсувних процесів; провести класифікацію і ранжування факторів зсувної небезпеки; виявити потенційну зсувну небезпеку території; провести порівняння зсувної небезпеки різних ділянок; встановити пріоритети при будівництві захисних споруд і оцінити їх ефективність; визначити необхідний склад робіт з утримання та геотехнічного моніторингу зсувних ділянок.Встановлено залежність термінів і періодичності інструментального моніторингу зсувонебезпечних територій та технічного стану розташованих на них будівель від швидкості розвитку зсувних процесів для забезпечення своєчасного виявлення, прогнозування та упередження загрози виникнення дефектів і пошкоджень конструкцій будівель; визначено вплив прийнятої організаційної схеми виконання компенсаційних заходів щодо унеможливлення утворення наднормованих деформацій конструкції будівель в зоні впливу зсувних процесів на стабілізацію технічного стану існуючих будівель; удосконалено методичні підходи до визначення необхідності виконання компенсаційних заходів для підтримання експлуатаційної придатності зсувонебезпечних територій і розташованих на них будівель при оптимальних фінансових і часових витратах; дістали подальший розвиток методики визначення ефективності застосування системи інструментального моніторингу зсувонебезпечних територій і технічного стану забудови в зоні впливу зсувних процесів для прийняття оперативних рішень щодо призупинення зсуву.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат