Дисертацію присвячено дослідженню біохімічних маркерів функціонального стану печінки щурів-пухлиноносіїв за розвитку звичайної і резистентної до цисплатину карциноми Герена за введення цисплатину, кластерних сполук ренію і фероценів. Показано, що введення щурам-пухлиноносіям цисплатину у ліпосомній формі знижувало його гепатотоксичність у порівнянні з введенням у розчині, проте не повністю гальмувалася інтенсивність процесу пероксидного окиснення ліпідів і його негативний вплив на активність ферментативної системи антиоксидантного захисту. На відміну, введення ряду кластерних сполук диренію(ІІІ) щурам-пухлиноносіям у ліпосомній формі за розвитку звичайної карциноми Герена призводило до менш вираженого ушкодження печінки, ніж введення цисплатину, незалежно від ступеню гальмування пухлини, а за введення кластерних сполук диренію з ферулатними та індолілоцтовими лігандами активність досліджуваних ферментів майже досягала контрольних значень. Показано різний вплив системи реній-платина на активність ферментів печінки за розвитку звичайної і резистентної до цисплатину пухлини. За введення щурам-пухлиноносіям бінарних ліпосом, що містять цисплатин і кластерну сполуку диренію(ІІІ) з індольними і ферулатними лігандами, відбувалась нормалізація процесів ферментемії, пероксидного окиснення ліпідів, активація ферментів системи антиоксидантного захисту за розвитку обох видів пухлин. Отримані результати свідчать про перспективність подальших досліджень кластерних сполук ренію(ІІІ), які одночасно виявляють антиканцерогенні і гепатопротекторні властивості.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат