У дисертаційній роботі за результатами експериментальних досліджень визначено рівень мікробної контамінації об'єктів птахівництва, зокрема інкубаційних яєць. Вивчено спектр мікроорганізмів, які найчастіше виділяються з об'єктів птахівничих приміщень інкубаторію. У порівняльному аспекті надано оцінку знезаражуючої дії сучасних дезінфікуючих засобів «Йодіс», «Полідез», «Віросан», «Стерилій АБ» і визначено оптимальні режими їх застосовування з метою передінкубаційної та інкубаційної обробки яєць курей. Визначено, що з метою деконтамінації об'єктів птахівництва ефективним є застосування озону та УФ-опромінення. За обробки поверхні інкубаційних яєць озоном у концентрації 0,1–0,5 та 1 г/м3 протягом 60 хв негативного впливу на ембріональний розвиток курей не виявлено. Доведено, що термометричний метод визначення живих зародків у період інкубації дає можливість своєчасно вилучати перед перенесенням яєць на вивід яйця з мертвими зародками, що дозволяє отримувати життєздатний молодняк та покращити санітарний стан вивідних залів і середовища навколо інкубаторію. Визначено основні недоліки в роботі системи вентиляції інкубаторів «Універсал», які полягають у надмірній розбіжності мікрокліматичних умов по діагоналі кожної шафи, та надано обґрунтовані рекомендації щодо їх усунення. Установлено, що рівень мікробного забруднення картонних чарунок навіть після одноразового їх використання для транспортування інкубаційних яєць до місць інкубації є дуже високим, при цьому повторне їх використання є джерелом розповсюдження мікробної та мікозної мікрофлори.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат