практичних проблем захисту суб'єктивних прав наймача і наймодавця у випадку їх порушення контрагентом. Розглянуто загально-теоретичні підходи до розуміння сутності поняття захист права, права на захист, способи захисту прав та сформульовано авторський підхід до розуміння цих понять. Охарактеризовано правовідносини, що виникають з договору найму з метою формування системи способів захисту прав сторін цього договору. У процесі дослідження меж застосування та ефективності способів та форм захисту прав наймача і наймодавця, зроблено висновок, що у випадку застосування сторонами договору найму способів захисту, які не передбачені законом чи договором, можливість їх використання обумовлюється принципом доступу до правосуддя, потребою вибору ефективного способу захисту. За цих обставин суд визначає спосіб захисту таким, що не суперечить закону та змісту порушеного права. Окрема увага приділена особливостям застосування заходів оперативного впливу для захисту суб'єктивних цивільних сторін договору найму. Наголошено на доцільності нормативного закріплення права притримання у загальних положеннях про найм та алгоритм його реалізації шляхом повідомлення про це боржника із зазначенням строків та способів такого повідомлення. Визначено, що відмова від договору у одних випадках обумовлена порушенням прав сторін договору найму, а в іншому випадку вона мотивована втратою інтересу до договору, який укладений на невизначений строк. Розглянуто особливості застосування у відносинах найму такого заходу оперативного впливу як виконання наймачем обов'язку наймодавця за його рахунок.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат