Дисертаційне дослідження присвячене теоретичному обґрунтуванню таемпіричному вивченню переживання фрустрації майбутніми психологами яксуб'єктивного, внутрішньо опосередкованого емоційного стану негативноїмодальності, що виникає у ситуації емоційної депривації значущих потреб тапродукує відповідну фрустраційну реакцію, диференційовану за спрямованістювияву та типом фіксації. На засадах суб`єктно-діяльнісного підходу розробленоструктурно-функціональну модель переживання фрустраційних станів суб'єктаосвітньо-професійної діяльності, за якою змістовий складник фрустраціїпереноситься з системи потреб суб'єкта в систему його актуальних емоційних станівта поведінкових реакцій. Досліджено соціальний та особистісний типи детермінаціїфрустрації майбутніх психологів у контексті співвідношення «зовнішнього тавнутрішнього» профілю фрустраційних переживань. Особливості прояву фрустраціїмайбутніх психологів представлено у таких стійких емоційно-поведінковиххарактеристиках, як ригідність, дратівливість, тривожність, агресивність;переживання фрустрації полягає у реалізації фрустраційної реакції переважноекстрапунітивної спрямованості. Розроблено програму психокорекції фрустраційнихпереживань, апробовано комплекс психотехнологій, спрямованих на активізаціюфрустраційної толерантності як особистісного ресурсу майбутніх психологів.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат