Дисертацію присвячено аналізу іранської жіночої прози як цілісного явища в літературно-історичному процесі. Розроблено наукові основи дослідження гендерної проблематики творчості іранської письменниці Сімін Данешвар у контексті іранської жіночої прози XX – початку XXI століття. Проведено аналіз факторів та етапів зародження і розвитку жіночої прози як нової течії в сучасній іранській літературі. Досліджено проблематику, ідейну спрямованість, особливості стилістики іранської жіночої прози з точки зору її репрезентативності для культурного процесу в цілому і творчої індивідуальності авторів. Визначено типологію жіночих образів в іранській літературі. До середини ХХ ст. жіночої літератури як цілісного явища зі своїми особливостями та закономірностями в Ірані не існувало. Іранська проза ХХ ст. (роман і коротке оповідання) – новий жанр, що з'явився на початку ХХ ст. під впливом західної культури завдяки іранському просвітницькому рухові, але на відміну від жіночої прози Європи та США, перська проза від початку і до кінця ХХ ст. звертає мало уваги на феміністські тенденції, особливо у вигляді радикального фемінізму. Жіноча проза як цілісне явище, засновницею стала С. Данешвар – почала розвиватися в Ірані лише з 40-х рр. ХХ ст. та відзначалася своїм відходом від реалізму у бік історичної та міфологічної прози.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат