У дисертації вирішена актуальна науково-технічна задача – підвищення ефективності експлуатації рухомого складу АТП, шляхом покращення процесу забезпечення запасними частинами, за рахунок врахування доступності запасних частин в регіоні та фінансові можливості АТП для визначення номенклатури та кількості запасних частин, які необхідно зберігати на складі підприємства.Запропоновано аналітичний метод розподілу номенклатури запасних частин на групи, що включає, по-перше, розрахунок узагальнених кількісно - вартісних показників; по-друге, процедуру побудови нормованої комулятивний кривої та формування номенклатурних груп. Методика передбачає коригування номенклатури.Розроблені методичні принципи вибору математичних моделей, які доцільно використовувати при прогнозуванні на перспективу потреби рухомого складу АТП в запасних частинах. При наявності вихідного масиву даних про фактори, що впливають на потребу в запаспих частинах, пропонується використовувати багатофакторну регресійну модель прогнозування. В випадку відсутності інформації про зазначені фактори, найбільш доцільно використовувати адаптивну модель прогнозування. Методика прогнозування обсягів і номенклатури запасних частин ґрунтується на статистичних даних про фактичні показники надійності, обсяги поставок запасних частин і розрахунку ризику в умовах невизначеності.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат