Дисертація є першим у вітчизняній науці цивільного права спеціальним комплексним дослідженням відшкодування моральної шкоди при порушенні немайнових прав у соціальних мережах.У межах дисертаційного дослідження здійснено комплексний аналіз законодавства та судової практики з питань відшкодування моральної шкоди при порушенні немайнових прав у соціальних мережах.Визначено, що правова природа соціальних мереж є новим і дуже динамічним феноменом сучасного суспільства. В роботі було виокремлено основні проблеми правового характеру щодо їх використання, пов'язані з їх стрімким розвитком, а саме: відсутність нормативно-правової бази регулювання відносин у цій сфері, а також положень щодо захисту персональних даних, захисту честі, гідності та ділової репутації як фізичних, так і юридичних осіб, спростування недостовірної інформації тощо порушених у соціальних мережах. Чинні українські та міжнародні нормативно-правові акти містять лише окремі положення щодо врегулювання зазначених відносин та не вирішують усіх вищезазначених питань, а отже потребують значних доповнень. Акцентовано увагу на тому, що майбутнє правове регулювання має в першу чергу вирішувати приватноправові питання функціонування соціальних мереж, а не завдання патріотичного виховання і національної політики.Зазначено, що нині основними тенденціями розвитку інституту відшкодування моральної шкоди є рух у напрямі подолання концептуальних протиріч щодо засад такого інституту й прогалин у регулюванні. До таких проблем, зокрема, можна зарахувати: визначення розміру компенсації, суб'єктного складу, підстав виникнення деліктних відносин, що виникають при порушенні немайнових прав у соціальних мережах тощо.Обґрунтована необхідність впровадження в практику судів прийняття в якості доказів інших засобів доказування (скріншотів, аудіо і відеозаписів, огляд спірної інформації сторінки соціальної мережі) як належного способу збору і фіксації доказів порушень у соціальних мережах.З'ясовано, що з метою коректного визначення розміру компенсації моральної шкоди існує необхідність закріплення на законодавчому рівні обов'язкового характеру зверненню позивача у справах про відшкодування моральної шкоди за отриманням судово-психологічної експертизи.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат