Дисертацію присвячено комплексному вивченню найважливіших аспектів процесу подолання дитячої безпритульності, сирітства і правопорушень неповнолітніх громадян в Україні 1942 – 1945 роках. З'ясовано причини цих явищ, охарактеризовано правові засади ліквідації та стримування дитячої безпритульності і злочинності. Проаналізовано законодавчу та розпорядчу базу роботи органів радянської влади по боротьбі з безпритульністю, бездоглядністю та злочинністю. Висвітлено основні методи їх ліквідації та охарактеризовано владні структури, на які покладалися завдання усунення негативних проявів та стабілізації ситуації із рівнем дитячого волоцюжництва та правопорушень. Розглянуто спеціальні дитячі виховні установи для категорії дітей із статусом діти-сироти та бездоглядні. У роботі висвітлено діяльність установ, спрямованих на утримання дітей правопорушників і злочинців. Наголошено на окремій ролі громадськості у справі допомоги дітям вулиці.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат