В роботі проведено аналіз результатів обстеження і лікування 296 хворих з облітеруючим атеросклерозом, яким були виконані шунтуючі операції на артеріях 339 нижніх кінцівок. Виявлено, що доопераційні гіперагрегаційні зміни та прискорення активованого часткового тромбопластинового часу, а також наявність таких спадкових тромбофілій, як FGB G(-455)A, ITGA2 C807T і ITGB3 T1565C є предикторами тромбозів шунтів. Доведена необхідність ліквідації стенозів в аорто-клубовому сегменті 50-75 % за площею. Продемонстровано, що при одночасному ураженні аорто-клубового і стегново-підколінного сегментів відношення середніх артеріальних тисків у загальній стегновій та на плечовій артеріях ≥ 0,55 є показом до одночасної реконструкції обох сегментів. Виявлено, що при одномоментних ураженнях стегново-підколінного і периферичного сегментів перевагу слід надавати «двоповерховим» шунтуванням. Підтверджено, що результати гомілкових композитних та аутовенозних шунтувань – співставимі. Запропонована власна хірургічна стратегія щодо профілактики тромбозу шунтів у хворих з облітеруючим атеросклерозом, яка дозволила знизити частоту тромбозів шунтів у 2,2 раза, частоту високих ампутацій - в 4 рази, загальну смертність – в 2,1 раза, а також збільшити відсоток тих осіб, які залишилися живими зі збереженою кінцівкою, відсутністю критичної ішемії і функціонуючим шунтом – в 1,8 раза.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат