У дисертації здійснено історико-правовий аналіз процесу становлення та розвитку законодавства про злочини проти моралі на українських землях (IX ст. – 1917 р.). та практики його застосування. Наведено нове вирішення наукового завдання, яке полягало у виявленні закономірностей та особливостей розвитку законодавства про злочини проти моралі на українських землях (IX ст. – 1917 р.). Встановлено, що поняття та зміст системи злочинів проти моралі набули свого розуміння у примітивному вигляді ще в додержавний період. Зроблено висновок, що важливу роль у житті суспільства відігравала правова регламентація злочинів проти моралі за доби Київської Русі. Проаналізовано основні кримінальні санкції за злочини проти моралі за козацько-гетьманської доби. В основному ці санкції регламентувалися нормами звичаєвого права. Особливого застосування ці санкції отримали на Запорізькій Січі. Охарактеризовано розвиток законодавства, яке стосувалося злочинів проти моралі, та було врегульовано у кримінальному законодавстві на українських землях у складі Російської імперії в XIX ст. Здійснено аналіз нормативної регламентації системи злочинів проти моралі у кримінальному законодавстві Австрійської (Австро-Угорської) імперії на українських землях.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат