В дисертації зроблено санітарно-гігієнічну оцінку зерна пшениці контамінованого мікроміцетами у різних регіонах України та встановлено їх токсигенний потенціал. Серед них визначали потенційних продуцентів мікотоксинів, зокрема дезоксиніваленолу. Визначено температурно-вологісний режим, види субстрату та тривалість токсиногенезу грибів роду Fusarium. Досліджено кількісний та якісний склад епіфітної і ендофітної мікобіоти зерна пшениці, вирощеної у різних регіонах України: Степ, Лісостеп та Полісся. Серед виділених ізолятів мікроміцетів виявлено продуцентів фузаріотоксинів – дезоксиніваленолу, а також T-2, F-2 токсинів, моніліформіну, фумонізину В1 та аспергілотоксинів – афлатоксинів, пеніцилової, коєвої та аспергілової кислот. Найбільш частими контамінантами зерна пшениці були мукоральні гриби та гриб Alternaria alternata. Відносно рідше зустрічались гриби роду Aspergillus та Penicillium, рідко гриби роду Fusarium. Мукоральні гриби контамінували зерно пшениці в регіоні Степу щорічно у 100 % зразків і в межах від 90 до 94,1 % у Лісостепу та Степу. Внаслідок дезоксиніваленолотосикозу мишей у печінці, серці і нирках виявляли дегенеративні зміни. Введення курчатам кросу Адлер сріблястий дезоксиніваленолу в дозі 70 мг/кг маси тіла спричиняло зниження маси тіла, зміну активності ізоферментів лужної фосфатази та обміну окремих макроелементів у сироватці крові, що супроводжувалося патологічними змінами у нирках, серці та печінці. Доведено також імуносупресивну дію дезоксиніваленолу до збудника хвороби Ньюкасла в організмі курчат. Сорбент Мікосорб у кількості 20 г/г корму попереджував втрату маси курчат протягом 3 тижнів експерименту, а також знижував вираженість патологічних змін внутрішніх органів викликаних дезоксиніваленолотоксикозом.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат