Дисертацію присвячено методології моніторингу земель прикордонних територій на прикладі Карпатського Єврорегіону. Об'єктом дослідження є землі прикордонних територій Карпатського Єврорегіону, з точки зору їх впливу на стан навколишнього природного середовища (землі сільськогосподарського, лісогосподарського призначення та водного фонду).В роботі здійснено аналіз сучасних тенденцій забезпечення сталого розвитку земель прикордонних регіонів. Виконано зіставлення глобальних цілей сталого розвитку із національними завданнями в частині збереження і відновлення екосистем суші та водних об'єктів.В ході досліджень, виявлені причинно-наслідкові зв'язки антропогенного навантаження на домінуючі види землекористування і побудовані структурно-функціональні моделі впливу такого навантаження на екологічний стан регіонів.Розроблено концептуальну модель моніторингу земель транскордонних регіонів, яка включає чітко визначену послідовність впровадження п'яти етапів: підготовчий, збирання та обробки, інформування, аналітичний та рекомендаційний. Основним етапом визначений підготовчий, на стадії якого визначаються домінуючі види землекористування, з точки зору впливу на навколишнє природне середовище та показники регіонального впливу.В ході проведення дослідження, виявлені показники моніторингу, вплив яких було оцінено через взаємозалежність компонентів з урахуванням рекомендацій Європейської агенції з навколишнього середовища. В залежності від ролі показника в оцінці конкретного питання, вони поділені на: Рушійні сили – Тиск – Стан – Вплив – Реагування («РС-Т-С-В-Р», «DPSIR»).Для апробації запропонованої концептуальної моделі розроблено геоінформаційну систему Карпатського регіону, на основі застосування MapInfo.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат