Дисертація присвячена актуальній проблемі профілактичної медицини, яка стосується комплексної гігієнічної та екологічної оцінки особливостей дії металів на ендокринну систему працюючих та населення, вивченню процесів адаптації організму на молекулярному, клітинному та системному рівнях та обґрунтуванню оптимальних рівнів вмісту металів (Ag, Al, Cr, Mn) у біологічних середовищах, удосконаленню методичних підходів до патогенезу, діагностики та оцінки ризику. Виявлено закономірності формування оптимальних рівнів вмісту металів у біологічних середовищах організму людини; встановлено пріоритетні маркери експозиції та гігієнічні детермінанти ендокринного здоров'я людини в умовах мультифакторного техногенного забруднення довкілля; обґрунтовано диференційований підхід для проведення ранньої клінічної діагностики порушень ендокринної системи працюючих з урахуванням територіальних, статево-вікових, фізіологічних і патологічних особливостей організму, ступеня порушень мікроелементного статусу. Ключові слова: метали, гігієнічна оцінка умов праці працюючих, біологічні середовища, референтні значення, адаптація, ендокринна система, професійний ризик

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат