Дисертація – перше в новітній українській лінгвістиці концептуально цілісне дослідження кореляцій формально-синтаксичних другорядних членів речення, визначених за типом синтаксичного зв'язку, із семантико-синтаксичними одиницями – синтаксемами, поділ яких ґрунтовано на семантико-синтаксичних відношеннях. Систематизовано й уніфіковано поняттєво-термінологічний апарат для номінації мінімальних синтаксичних одиниць, із метою вдосконалення традиційної типології другорядних членів речення введено поняття синкретичних (з одинарним і з бінарним зв'язком) членів речення. Запропоновано ранжування формально-синтаксичних другорядних членів речення за формою синтаксичного зв'язку (керовані, узгоджені, прилеглі). За силою підрядного зв'язку формально-синтаксичні другорядні члени речення розподілено на дві групи: обов'язкові – прислівні керовані компоненти – і необов'язкові, валентно не зумовлені компоненти неелементарного простого речення – прислівні узгоджені та прилеглі. Простежено специфіку кореляцій другорядних членів речення з їхніми семантико-синтаксичними відповідниками, проаналізовано їх за частиномовною належністю опорного слова.Визначено й систематизовано кореляти фонових (локативного й темпорального) детермінантів, детермінантів зумовленості (причини, мети, допусту, умови) та детермінантів із характеризувальним значенням (уточнення / обмеження та сукупності / роздільності), які на семантико-синтаксичному рівні корелюють з різними типами адвербіальних синтаксем.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат