У дисертаційній роботі науково обґрунтовано і доведено нове концептуальне вирішення актуальної науково-технічної проблеми підвищення безпечної експлуатації засобів водного транспорту, яке здійснено за рахунок використання уперше запропонованих і удосконалення існуючих, методів кількісного оцінювання та управління ризиками при виконанні комплексних навігаційних задач.Досліджено статистику аварійності світового флоту та окремі навігаційні інциденти, включаючи моделювання інцидентів на навігаційних симуляторах під час процесу підготовки судноводіїв, на основі чого отримано структуру найбільш частіших помилок, які призводять до зіткнень чи посадки на мілину.Досліджено та удосконалено низку методів математичного моделювання руху судна з використанням як спрощених лінійних моделей так і моделей руху у просторі. Побудовано моделі взаємодії груп суден, як незалежних в одному віртуальному середовищі, так і пов'язаних гнучкими зв'язками (система буксир-судно, судно сейсмічної розвідки з системою плавучих кабелів). Отримані моделі реалізовано у виді програмного забезпечення, як для розрахунків, так і в навчальних симуляторах.Отримали подальший розвиток методи оцінки безпеки зіткнення та посадки на мілину з урахуванням маневрових характеристик судна та амплітудно-частотних характеристик його хитавиці.Отримано метод операційної оцінки ризику контакту з небезпекою залежно від кінематичних характеристик ситуації (час та дистанція до небезпеки, дистанція найкоротшого зближення) та маневрових характеристик судна.Розроблено алгоритми та реалізовано у вигляді програмного забезпечення для планування та оцінки безпеки навігаційного маршруту судна на ЕКНІС (електронна картографічна навігаційна та інформаційна система).Ключові слова: навігаційна задача, кількісна оцінка ризику, ефективність, система підтримки прийняття рішень, математичне моделювання, нечітка логіка.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат