У дисертаційній роботі вперше комплексно досліджено модель порівняльного літературознавства українського зарубіжжя 30-80-х рр. ХХ ст., яку осмислено як цілісний феномен. Систематизовано та проаналізовано концепції, погляди, ідеї, реалізовані в працях українських учених-емігрантів (Ю. Бойко-Блохин, М. Гнатишак, С. Гординський, В. Державин, І. Качуровський, Д. Чижевський, Ю. Шерех та інші), які розглянуто в контексті основних тенденцій розвитку світової компаративістики. Зіставлено підходи до порівняльного вивчення літератури представників еміграційного та материкового порівняльного літературознавства. Досліджено специфіку української компаративістики українського зарубіжжя та сформульовано висновок про її багатоаспектність та різновекторність. Визначено широке коло проблем генетико-контактології й типології, серед яких виокремлено вузлові, що сформували модель порівняльного літературознавства українського зарубіжжя в певну цілісність. Досліджуваний матеріал переконливо демонструє ункціональність методології порівняльного літературознавства в реалізації магістрального завдання – репрезентувати українське письменство як органічний, невід'ємний складник європейського культурного універсуму, з акцентом на його особливостях, спричинених умовами розвитку. У цьому полягає й важлива націєтворча місія компаративістики українського зарубіжжя.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат