У дисертації представлено результати досліджень білої та сірої гнилей рослин, внутрішньовидової диференціації їх збудників – некротрофних грибів Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary і Botryotinia fuckeliana (de Bary) Whetzel (Botrytis cinerea Pers.), обґрунтувано заходи контролю хвороб. Встановлено симптоматику білої та сірої гнилей в агроценозах і фітоценозах квітниково-декоративних культур. Виявлено рослини-живителі грибів S. sclerotiorum і B. cinerea. Вивчено вплив хвороб на продуктивність та якість врожаю сільськогосподарських культур і квітниково-декоративних рослин. Установлено закономірності впливу метеорологічних умов на динамікупоширення і розвиток білої та сірої гнилей рослин. Досліджено біоекологічні особливості патогенів S. sclerotiorum і B. cinerea та їх популяції у різних ґрунтово-кліматичних умовах, здійснено їх скринінг за здатністю продукувати склероції, оцінено групи міцеліальної сумісності, фітотоксичність та вивчено патогенні властивості ізолятів грибів, вилучених з різних рослин-живителів. Проведено оцінку стійкості сортів і гібридів рослин проти білої та сірої гнилей. Визначено вплив агротехнічних заходів на розвиток хвороб. Встановленотехнічну ефективність біологічних і хімічних препаратів проти білої та сірої гнилей рослин. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні діагностовано нетипові симптоми білої та сірої гнилей. Встановлено, що в умовах проведення досліджень S. sclerotiorum і B. cinerea здатні паразитувати відповідно на 66 і 93 видах рослин. Побудовано рівняння, які дають змогу прогнозувати втрати врожаю гороху залежно від ступеня ураження рослин стебловою формою білої гнилі, та рівняння множинноїрегресії, які характеризують залежність появи сірої гнилі петунії від кількості атмосферних опадів і відносної вологості повітря, a також від середньої температури та кількості опадів. Оцінено внутрішньовидову диференціацію популяцій збудників білої та сірої гнилей рослин. З'ясовано здатність гриба S. sclerotiorum продукувати in vitro мікроконідії.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат