Науковою проблемою дисертації є культурологічний вимір хронотопу української народної художньої культури у полі діалогу традиційних та інноваційних значущих смислів з експлікацією трьох основних концептів «хронотоп», «народна художня культура», «аксіосфера» як центральних категорій дослідження та впровадження хронотопічної концепції, морфології й типології української народної художньої культури до культурологічного дискурсу. Аргументовано, що хронотоп репрезентує зовнішні структурні параметри функціонування української народної художньої культури, внутрішнім семантичним змістом якої постають цінності, які осмислюються у полі діалогу традиційних та інноваційних значущих смислів.Диференційовано структуру української народної художньої культури. Провідними структурними елементами її архітектоніки визначено фольклор, фольклоризм, неофольклоризм, художню самодіяльність/аматорське мистецтво. Проведено семіотичний аналіз української народної художньої культури на трьох рівнях інтерпретації: символіки, аксіосфери та архетипів. Архетипи, виражені у відповідних символічних іпостасях, утворюють позаісторичні базові моделі для формування смислового поля (семантичного топосу) української народної художньої культури, концентрацією якого є світ цінностей – аксіосфера. Аксіосфера є історичним підґрунтям для формування картини світу, системою координат якої є хронотоп. Хронотоп постає одночасно і відправною точкою, і кінцевим результатом функціонування аксіосфери культури як системи з чітко організованою структурою. Концентрацією традиційного українського міфопоетичного хронотопу обрано українську народну казку. Показано, що казка фіксує ключові архетипічні структури традиційного хронотопу. Похідні від міфу, казки постають моністичним простором сизигії – гармонізації часткових елементів у ціле. Розкрито специфіку фольклору радянського хронотопу та шляхи розвитку етнокультури у постмодерні. В контексті теорії хронотопу пропонується нове культурологічне бачення української народної художньої культури.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат