Дисертацію присвячено обґрунтуванню концепції дозвільних правовідносин у сфері господарювання як різновиду організаційно-господарських правовідносин та розробці науково аргументованих пропозицій по вдосконаленню норм дозвільного законодавства у сфері господарювання.У роботі досліджено теоретичні передумови формування й історію становлення законодавства про дозвільні відносини у сфері господарювання. Проаналізовані теоретичні й практичні аспекти використання такого засобу державного регулювання господарської діяльності, як видача й анулювання (скасування, зупинення та продовження строку дії) дозвільних документів. Обґрунтовано самостійність дозвільних правовідносин у сфері господарювання в числі інших організаційно-господарських правовідносин. Досліджені особливості й складові структури дозвільних правовідносин у сфері господарювання. З'ясовано правову природу, класифіковано права за дозвільними документами. Досліджено теоретичні й прикладні питання їхньої об'єктоздатності, оборотоздатності.Проаналізовано систему джерел правового регулювання дозвільних відносин у сфері господарювання, практику застосування норм дозвільного законодавства у сфері господарювання та відповідну практику Європейського суду з прав людини. Досліджено актуальний стан правового регулювання дозвільних відносин у деяких сферах державного регулювання господарювання, а саме: державної митної справи і зовнішньоекономічної діяльності, сферах екології, містобудування, охорони культурної та археологічної спадщини, на ринках фінансових послуг. Обґрунтовані законодавчі пропозиції по вдосконаленню норм дозвільного законодавства у сфері господарювання.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат